ЗАКОН УКРАЇНИ

 Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування

 Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 грудня 1996 року N 607/96-ВР,
 від 17 червня 1997 року N 350/97-ВР,
 від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР,
 від 30 червня 1999 року N 783-XIV,
від 21 вересня 2000 року N 1988-III,
 від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 19 січня 2006 року N 3370-IV

Цей Закон встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.  

 (преамбула в редакції Закону
 України від 21.09.2000 р. N 1988-III) 

 Стаття 1. Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування

 Підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 

 проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

 
передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

 (абзац третій частини першої статті 1 в редакції
 Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III) 

 виробництво, реалізація або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;

 виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

 прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, - у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;

 
здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;

 (абзац сьомий частини першої статті 1 в редакції
 Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III)  

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

 (абзац восьмий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.12.96 р. N 607/96-ВР,
 в редакції Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III) 

 передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об'єкта, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої робочої документації;

 (частину першу статті 1 доповнено абзацом дев'ятим
 згідно із Законом України від 21.09.2000 р.  N 1988-III) 

 експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

 (частину першу статті 1 доповнено абзацом десятим
 згідно із Законом України від 21.09.2000 р.  N 1988-III) 

 затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;

 (частину першу статті 1 доповнено абзацом одинадцятим
 згідно із Законом України від 21.09.2000 р.  N 1988-III) 

 недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

 (частину першу статті 1 доповнено абзацом дванадцятим
 згідно із Законом України від 21.09.2000 р.  N 1988-III) 

 Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.

 Стаття 2. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування

 
Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).  

 (частина перша статті 2 в редакції Закону
 України від 21.09.2000 р. N 1988-III) 

 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

 Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

 безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;

 давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень;

 одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;

 зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів;

   
вносити подання відповідним органам про анулювання ліцензій на право провадження окремих видів господарської діяльності у будівництві підприємств, які допускають порушення ліцензійних умов, а також на інших підставах відповідно до закону.  

 (абзац шостий частини третьої статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1988-III,
 у редакції Закону України від 19.01.2006 р. N 3370-IV) 

 Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

 Розгляд справ про правопорушення при наданні фізичним особам послуг з будівництва, реконструкції, капітального ремонту та придбанні будівельної продукції, а також застосування штрафів у цих випадках здійснюються іншими державними органами у порядку, передбаченому чинним законодавством.

 Стаття 3. Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування

 Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

 Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.

 У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

 Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

 Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

 Форми протоколу, припису та постанови затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.

 Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.

 (стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 18.11.97 р. N 642/97-ВР,
 від 30.06.99 р. N 783-XIV,
 в редакції Закону України від 21.09.2000 р. N 1988-III) 

 Стаття 4. Оскарження рішень у справах про правопорушення у сфері містобудування

 Рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом.

 (стаття 4 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV) 

 Стаття 5. Захист і пільги посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю

 Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час виконання своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.

 Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

 Посадові особи інспекцій архітектурно-будівельного контролю підлягають обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.  

 Частину четверту статті 5 виключено  

 (згідно із Законом України
 від 17.06.97 р. N 350/97-ВР)